Acceso usuarios
[2]
;
Prylypko, Sergii
[1]
;
Volosna, Yanina
[3]
;
Koretska, Viktoriia
[4]
;
Toporkova, Maryna
[5]
Ucrania
Метою дослідження є систематизація міжнародної судової практики щодо компенсації шкоди, пов'язаної зі штучним інтелектом, з метою розробки пропозицій щодо адаптації національного законодавства до правових викликів цифровізації. У дослідженні було використано такі методи: юридичний формалізм для аналізу положень про авторське право; юридичний порівняльний метод для порівняння підходів США та ЄС до цивільної відповідальності за шкоду, пов'язану зі штучним інтелектом; аналіз судової практики для виявлення тенденцій у правозастосуванні та критеріїв оцінки збитків. Результати дослідження показали, що судова практика США та ЄС демонструє різноманітні, але взаємодоповнюючі підходи до відповідальності за шкоду, пов'язану зі штучним інтелектом. У США відповідальність формується переважно через судову практику, де ключову роль відіграють справи про порушення авторських прав, а також справи, пов'язані з дискримінацією, непрозорістю алгоритмів та порушенням процесуальних гарантій. Було виявлено, що застосування доктрини «добросовісного використання» залежить від трансформаційного характеру використання контенту та прямої економічної шкоди. У практиці ЄС спостерігається початок становлення автономного підходу до відповідальності за шкоду, пов'язану зі штучним інтелектом. Доведено, що поєднання ризик-орієнтованого регулювання з механізмами цивільної відповідальності створює ефективну модель управління ризиками, пов'язаними зі штучним інтелектом, яка може забезпечити захист прав людини, не перешкоджаючи при цьому інноваційному розвитку.
Метою цього дослідження є систематизація міжнародної судової практики щодо компенсації за збитки, пов'язані зі штучним інтелектом, з метою розробки пропозицій щодо адаптації національного законодавства до правових викликів цифровізації. У дослідженні використовувалися такі методи: юридичний формалізм для аналізу положень про авторське право; порівняльно-правовий метод для порівняння підходів США та ЄС до цивільної відповідальності за збитки, пов'язані зі штучним інтелектом; та аналіз судової практики для виявлення тенденцій у застосуванні права та критеріїв оцінки збитків. Результати дослідження показали, що судова практика США та ЄС демонструє різноманітні, але взаємодоповнюючі підходи до відповідальності за збитки, пов'язані зі штучним інтелектом. У США відповідальність формується переважно через судову практику, де ключову роль відіграють справи про порушення авторських прав, а також справи, пов'язані з дискримінацією, алгоритмічною непрозорістю та порушенням процесуальних гарантій. Було виявлено, що застосування доктрини "добросовісного використання" залежить від трансформаційного характеру використання контенту та прямої економічної шкоди. У практиці ЄС є свідчення початку становлення автономного підходу до відповідальності за збитки, пов'язані зі штучним інтелектом. Доведено, що поєднання регулювання на основі ризиків з механізмами цивільної відповідальності створює ефективну модель управління ризиками, пов'язаними зі штучним інтелектом, здатну гарантувати захист прав людини, не перешкоджаючи інноваційному розвитку.
